Словарь української мови (1924)/росковувати

by Борис Грінченко

◀ росковерзуватися

Словарь української мови Борис Грінченко Р росковувати

росковуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роско́вувати, вую, єш, сов. в. роскува́ти, ку́ю, є́ш, гл. Расковывать, расковать. Шевч. 160. Ївга не дала нікому росковувати Левка, сама зняла залізо. Кв. П. 263. З кайданів мушу розум роскувати. К. МБ. III. 261.