Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роскручувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роскручувати
Берлін: Українське слово, 1924

Роскру́чувати, чую, єш, сов. в. роскрути́ти, чу́, тиш, гл. Раскручивать, раскрутить, развертывать, развернуть. Чоловік крутить, а Бог роскручує. Ном. № 84. Всякі квітки роскручували свої пуп'яночки. Левиц. I. 125.