Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роставати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роставати
Берлін: Українське слово, 1924

Ростава́ти, таю́, є́ш, сов. в. роста́нути, и роста́ти, та́ну, неш, гл. Таять, растаять. Під тобою лід ростає, а підо мною мерзне. Ном. № 2135. Тричі крига замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Упав сніжок на обмежок та вже й не ростане. Мет. 50.