Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ростич

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ростич
Берлін: Українське слово, 1924

Ро́стич, чі, ж. = Ростіч. Як звалять одного, другого запорожці, так хто оставсь — у ростич. К. ЧР. 358.