Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рострата

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рострата
Берлін: Українське слово, 1924

Ростра́та, ти, ж. Растрата. Добро покидати чужим людям, чужим дітям на сміх, на рострату. Шевч. 99.