Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рябо

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рябо
Берлін: Українське слово, 1924

Ря́бо, нар. 1) Пестро. Аби, бабо, рябо. Ном. № 5223. 2) Рябо, съ оспинами, съ пятнами на лицѣ. Хоч рябо на виду, так маслаки доладу. Ном. № 7317.