Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рятувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рятувати
Берлін: Українське слово, 1924

Рятува́ти, ту́ю, єш, гл. Спасать. Рятуй мене, батеньку, бо я молод козак потопаю. Лукаш. 131. Обізвавсь Тарас Трясило віру рятувати. Шевч. 52. Рятуйте! Спасите! Караулъ! Рятуйте, хто в Бога вірує, рятуйте! Ном. № 4506.