Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рятун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рятун
Берлін: Українське слово, 1924

Ряту́н, на́, м. Спаситель, спасающій. Лохв. у.