Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рілля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рілля
Берлін: Українське слово, 1924

Рілля́, лі́, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі — ори плугом, а хліб буде. Ном. № 8900. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150.