Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/свистуха

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свистуха
Берлін: Українське слово, 1924

Свисту́ха, хи, ж. 1) Поносъ. Мнж. 192. 2) Застарѣлый ковыль. Мнж. 192.