Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/свідчитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свідчитися
Берлін: Українське слово, 1924

Сві́дчитися, чуся, чишся, гл. Призывать во свидѣтели. Богом свідчиться, а чорту душу запродав. Ном. № 6790.