Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/свій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
свій
Берлін: Українське слово, 1924

Свій, своя́, своє́, мѣст. Свой. Своєї недолі і конем не об'їдеш. Ном. № 1732. Кто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296. Я свою свиту сховав. Чорте, чорте! верни моє, візьми своє. Ном. № 273. Як не свій хо́дить. Самъ не свой. Ном. № 2282. Я прибі́г не своїми. Я бѣжалъ безъ памяти. Г. Барв. 207.