Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/себель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
себель
Берлін: Українське слово, 1924

Се́бель, ля, м. Рыба: Alburnus lucidus, себель. Себелів та пліточок (ловить). Морд. Оп. 31. Ум. Себе́лик.