Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/себелюбий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
себелюбий
Берлін: Українське слово, 1924

Себелю́бий, а, е. Себялюбивый, эгоистическій. Шевч. II. 159.