Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сем'янин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сем'янин
Берлін: Українське слово, 1924

Сем'яни́н, на, об. Семьянинъ, членъ семьи (о мужчинахъ и женщинахъ). Нема одного сем'янина дома. Волч. у. Дак що ж, що ти не сем'янин, а все таки ти не чужа: ти моя землячка. Г. Барв. 40. Розріжеш яблучко і даси по скибці всім сем'янам: жінці й дітям. Г. Барв. 343.