Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/семериця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
семериця
Берлін: Українське слово, 1924

Семери́ця, ці, ж. Семь воловъ въ плугѣ. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею. Чуб. III. 465.