Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/семипільний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
семипільний
Берлін: Українське слово, 1924

Семипі́льний, а, е. Въ семь полотнищъ. Семипуольна сподниченька. Грин. III. 77.