Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сердувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сердувати
Берлін: Українське слово, 1924

Се́рдува́ти, ду́ю, єш, гл. Сердиться. Мнж. 192. На кого ж ти, мій милий, сердуєш, що мою білу постіль руйнуєш. Грин. III. 301.