Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сернюк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сернюк
Берлін: Українське слово, 1924

Серню́к, ка́, м. Самецъ серны, косули, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6.