Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сигла

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сигла
Берлін: Українське слово, 1924

Си́гла, ли, ж. 1) = Смерека (европейская пихта), имѣющая вѣтви лишь вверху. Шух. I. 176. 2) Горный лѣсъ изъ такихъ сигл. Шух. I. 177.