Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сиротити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сиротити
Берлін: Українське слово, 1924

Сироти́ти, чу́, ти́ш, гл. Сиротить. Не бийте мене, не сиротіть моїх дітей. Мнж. 30.