Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скаженкуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скаженкуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Скаженкува́тий, а, е. Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи. Зміев. у.