Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скакучий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скакучий
Берлін: Українське слово, 1924

Скаку́чий, а, е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.