Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скалічити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скалічити
Берлін: Українське слово, 1924

Скалі́чити, чу, чиш, гл. Искалѣчить, изувѣчить. І нянчину всю рать розбили, скалічили, распотрошили. Котл. Ен. IV. 46.