Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скамниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скамниця
Берлін: Українське слово, 1924

Скамни́ця, ці, ж. = Скамна. КС. 1884. I. 32. Обозветься та Мар'єчка у світлиці, прихиливши головоньку ік скамниці. Мет. 178. Лежить мила на усю скамницю. Чуб. V. 365.