Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скапутитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скапутитися
Берлін: Українське слово, 1924

Скапу́титися, чуся, тишся, гл. Умереть, издохнуть, околѣть.