Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скарбник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скарбник
Берлін: Українське слово, 1924

Скарбни́к, ка́, м. 1) = Скарбівничий. Мир. ХРВ. 123. 2) Чортъ, живущій у богача, продавшаго свою душу аду, сторожащій и увеличивающій его богатство. Чуб. I. 193.