Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скатувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скатувати
Берлін: Українське слово, 1924

Скатува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Измучить, истязаніями, пыткой. Увидів Христа такого скатованого. Гн. I. 115. 2) Казнить. Чуб. V. 841. Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували. Рудч. Ск. II. 53.