Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скахва

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скахва
Берлін: Українське слово, 1924

Скахва́, ви́, ж. У овчинниковъ: инструментъ для очистки кожъ: широкій ножъ, вставленный вдоль въ край деревянной дощечки. Вас. 153, 157. См. Шкафа.