Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скервавити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скервавити
Берлін: Українське слово, 1924

Скерва́вити, влю, виш, гл. = Скрівавити. Збили, скервавили, обдерли до нагва. Гн. I. 11.