Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скерувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скерувати
Берлін: Українське слово, 1924

Скерува́ти, ру́ю, єш, гл. Направить. Одчини браму та скеруй половими добре, щоб часом не зачепиться. Рк. Левиц.