Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/склейнити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
склейнити
Берлін: Українське слово, 1924

Склейни́ти, ню́, ни́ш, гл. Помѣтить клеймомъ. Мішок ще новий, а він його уже склейнив. Новомоск. у.