Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/склоняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
склоняти
Берлін: Українське слово, 1924

Склоня́ти, ня́ю, єш, сов. в. склони́ти, ню́, ниш, гл. Склонять, склонить. Схилив, склонив головоньку аж додолу. Чуб. V. 329.