Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скомпонувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скомпонувати
Берлін: Українське слово, 1924

Скомпонува́ти, ну́ю, єш, гл. Составить, сочинить. Мене за сю не лайте мову, — не я її скомпонував. Котл. Ен. IV. 6. (Товариство) скомпонувало собі статут. К. ХП. 27.