Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скориняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скориняти
Берлін: Українське слово, 1924

Скориняти, ня́ю, єш, гл. = Скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію. Гол. II. 129.