Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скортіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скортіти
Берлін: Українське слово, 1924

Скорті́ти, тить, гл. безл. Сильно захотѣться. Його вп'ять скортіло зазирнуть. Грин. II. 123.