Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скрепиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скрепиця
Берлін: Українське слово, 1924

Скрепи́ця, ці, ж. = Скрипиця 1. Взяли Донця, піймали, назад руки зв'язали, та й повели в темниці, закували в скрипиці. Чуб. V. 952.