Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скримцювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скримцювати
Берлін: Українське слово, 1924

Скримцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Крѣпко связать. Як піймали його бідолаху, то назад руки скримцювали так, шо ані сюди, ані туди не можна ними повернути. Уман. у.