Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скупитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скупитися
Берлін: Українське слово, 1924

Ску́питися, плюся, пишся, гл. Соединиться, собраться. Старшина.... скупилась тісно, плечем поуз плече. К. ЧР. 341.

Скупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Избавиться, откупиться. Скупитись гріха. Ном. № 121.