Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скімлити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скімлити
Берлін: Українське слово, 1924

Скі́млити, лю, лиш, гл. Стонать, пищать, хныкать, визжать. А чого там він скімлить, чи не б'є котрий! „Зачинили собаку в клуні, тепер як скімлить. Уман. у.