Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/слупувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
слупувати
Берлін: Українське слово, 1924

Слупува́ти, пу́ю, єш, гл. Привязывать къ столбу. (Христа) били, слупували, кров з боку точили, не єдную терновину на главу вложили. Гол. III. 271.