Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/слушно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
слушно
Берлін: Українське слово, 1924

Слу́шно, нар. 1) Надлежаще. 2) Справедливо.