Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сльота

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сльота
Берлін: Українське слово, 1924

Сльота́, ти́, ж. Осеннее ненастье, мокрый снѣгъ. Лізеш сльотою. Ном. № 2757.