Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сліпець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сліпець
Берлін: Українське слово, 1924

Сліпе́ць, пця́, м. Слѣпецъ. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. Ном. № 6849. Сліпці́ сва́тають. Дремота одолѣваетъ. Звениг. у. 2) = Сліпа́к 2. Вх. Пч. II. 16. 3) Родъ дѣтской игры. КС. 1891. V. 207.