Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/снажний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
снажний
Берлін: Українське слово, 1924

Снажни́й, а́, е́. Сильный, не истощенный. Та се колись був снажний кінь. Лубен. у.