Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сновига

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сновига
Берлін: Українське слово, 1924

Снови́га, ги, снови́ґа, ґи, об. 1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига. Ном. № 2756. 2) Насѣк. Anthomyia (meteorica). Вх. Пч. I. 5.