Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сновигати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сновигати
Берлін: Українське слово, 1924

Сновига́ти, гаю, єш, сновиґа́ти, ґа́ю, єш, гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає. Рудч. Ск. I. 137.