Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/снозик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
снозик
Берлін: Українське слово, 1924

Сно́зик, ка, м. 1) Ум. отъ сніз. 2) Въ остовѣ плетеной изъ лозы корзинки — поперечные прутья, около которыхъ загибаются тонкіе прутья, составляющіе сплошную стѣнку корзины. Вас. 148.