Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/снядіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
снядіти
Берлін: Українське слово, 1924

Сня́діти, дію, єш, гл. Плѣсневѣть, покрываться слизью. Сир снядіє. Павлогр. у. Ця капуста вже посняділа, де там її їсти.