Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/снізка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
снізка
Берлін: Українське слово, 1924

Сні́зка, ки, ж. 1) Ум. отъ сноза. 2) Въ ярмѣ: каждая изъ двухъ палок, соединяющихъ верхнюю часть ярма (чашовину) съ нижнею (підгорлям). Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250. См. Снизька, сніз.